„Історія семи кажанів: арабська легенда“ Мануеля Фернандеса і Гонсалеса – це художній твір, написаний у середині XIX століття. У цьому оповіданні історичні елементи переплітаються з фольклорними мотивами; крізь призму кохання, відваги та містичних зустрічей розкривається життя арабського світу. Ймовірно, у творі розповідаються пригоди головних героїв; особлива увага приділяється темам долі, духовності та надприродного. Дія розгортається в мальовничій долині гір Хеджаз; атмосфера спокою порушується шепотом природи. Головним героєм є Абен-Зохайр – лідер, який пережив драматичну поразку на полі бою та перебуває у стані горя. Ситуація змінюється з прибуттям двох прекрасних хурій – Файзулі та Раджи – які відіграють важливу роль у привертанні уваги Абен-Зохайра та пробудженні в ньому бажання кохати. Далі сюжет поєднує духовні пошуки з надприродними елементами; розкриваються проблеми, з якими герой стикається у боротьбі з спокусами та шляхом спасіння, особливо через зворушливий сон, що переплітається з його реальністю та веде його по шляху, сповненому викликами та чарів.