«Mirabilia descripta: Дива Сходу» брата Йордануса — це подорожній опис, написаний у XIV столітті. У цьому творі задокументовано досвід і спостереження автора під час його подорожей Індією та прилеглими регіонами, причому фактичні описи поєднано з оповідями про дива й дивовижі, що відображають довірливість автора та середньовічний погляд на екзотичні землі. Текст розповідає про різноманітні культури, природні явища й дива, даючи змогу зазирнути у світ очима місіонера XIV століття. На початку оповіді Йорданус задає тон благоговіння й подиву, розповідаючи про незвичайні явища, які спостерігав під час своїх мандрів. Він описує дивовижний вир, розташований між Сицилією та Калабрією, подає відомості про вірменські байки та переповідає історії про тварин і людей у Персії, підкреслюючи особливості їхньої культури й звичаїв. У його описах фантастичні елементи, як-от крилаті коти та величезні змії, поєднуються зі справжніми географічними й етнографічними спостереженнями, демонструючи водночас його гостру спостережливість і містичну привабливість Сходу, яким його сприймали в середньовічну добу.