„Принципи мистецтва розмови“ Дж. П. Махаффі є теоретичним посібником з елементів та навичок, необхідних для ефективного ведення розмов, написаним наприкінці XIX століття. У цій праці досліджується динаміка спілкування; автор стверджує, що розмова є не лише універсальною та необхідною соціальною навичкою, а й мистецтвом, яке можна вдосконалювати. Махаффі розглядає різноманітні суб’єктивні (фізичні, розумові та моральні) та об’єктивні фактори, що сприяють успішному спілкуванню. У вступі до тексту наголошується, що розмова є важливою складовою суспільства – гарне спілкування допомагає людям здобути соціальний статус та особисте задоволення. Махаффі підкреслює, що хоча хороша розмова може здаватися спонтанною, її можна розвивати завдяки усвідомленню та практиці. Він визначає основні риси ефективних спікерів – знання, скромність та співчуття – а також наголошує на важливості такту та розуміння особливостей динаміки спілкування з різною кількістю людей. Ці аспекти лягають в основу подальшого розгляду тонких принципів ефективного спілкування у решті тексту.