„Архітектура XIX–XX століть“ Генрі-Рассела Хічкока – науковий труд, написаний наприкінці XX століття. У цій праці досліджується еволюція архітектурних стилів та рухів від романтичного класицизму початку XIX століття до модерністських течій середини XX століття. Автор розглядає ключові архітектурні досягнення, виділяючи провідних фігур, стилі та їхній культурний контекст, що робить цей труд вичерпним посібником для всіх, хто цікавиться історією архітектури. На початку тексту Хічкок окреслює значущий історичний контекст, який вплинув на розвиток архітектури приблизно у 1800 році, зокрема звертаючи увагу на вплив Наполеонівських воєн на будівельну діяльність. Він вводить поняття романтичного класицизму, пояснюючи його виникнення з барокового стилю – коли архітектори почали приймати нові естетичні ідеали під впливом різних культурних течій. Перші розділи присвятовані міжкультурному обміну між архітекторами з різних країн, зокрема ключовим постатям на кшталт Жана-Нікола Сервандоні та впливу англійського піктореску, які сприяли формуванню основних ідей, що згодом призвели до різноманітних архітектурних течій у XIX–XX століттях.