„Чума в Мілані 1630 року“ Джузеппе Ріпамонті – це історичний твір, написаний на початку XIX століття. У ньому детально описується руйнівна чума, яка спустошила Мілан на початку XVII століття; особлива увага приділяється її соціальним та політичним наслідкам, а також реакції місцевих влад та видатних особистостей того часу, таких як кардинал Федерико Борромео. На початку свого твору Ріпамонті розглядає історичний контекст Мілана перед спалахом чуми, зокрема період іспанського панування. Він описує місто як процвітаюче та культурне, але на межі катастрофи через військові неспокої та подальшу голодну хвилю, що передували появі епідемії. Такий вступ створює мрачну атмосферу: соціальні структури руйнуються під тиском кризи, а люди борються з новою загрозою епідемії. Автор має на меті зберегти пам’ять про ці події для майбутніх поколінь, підкреслюючи моральні та громадянські уроки, які можна засвоїти з цієї історичної трагедії.