„Злочин маркізи“ Е. Т. А. Гофмана – це роман, написаний на початку XIX століття. Сюжет фокусується на темах злочину, моралі та суспільних очікувань серед аристократії; центральним елементом є трагічна та сенсаційна історія, пов’язана з маркізою, її стосунками та підозрілим зникненням. Головними персонажами є Франциска (маркіза), її чоловік маркіз де ла Півард’єр та її сповідник Шарост. У романі розглядаються такі питання, як кохання, зрада, суспільна репутація та руйнівні наслідки непорозумінь та звинувачень серед французької аристократії. Початок роману встановлює драматичний та морально насичений тон; сюжет починається з широко обговорюваного вбивства в Парижі, яке слугує контекстом для більш особистої трагедії. У аристократичному салоні розповідають шокуючі новини про жорстоке вбивство маркіза де ла Півард’єра; підозри швидко падають на його дружину Франциску та її сповідника Шароста. Це призводить до розгляду емоційно обмеженого дитинства Франциски, її незвичайних стосунків з коханням та шлюбом, а також вибору чоловіка, який здавався не надто привабливим. Атмосфера роману наповнена підозрами та скандалами, коли маркіз зникає за загадкових обставин; це спричиняє громадське розслідування, звинувачення у вбивстві та сенсаційний судовий процес. Протягом усього роману Гофман підкреслює силу чуток, крихкість репутації, вплив дитячих переживань та складну взаємодію істини та зовнішнього вигляду у високому суспільстві.