„Здоровий глузд у сексуальному житті“ Джеймса Оппенгайма – це коротке творення з галузі популярної психології та сексуальної освіти, написане на початку XX століття. У ньому представлено чіткий, не пуританський погляд на сексуальність; психоаналітичні ідеї поєднуються з практичними рекомендаціями. Автор стверджує, що сексуальне життя є природним та різноманітним, і до нього краще підходити з урахуванням здорового глузду. У книзі розглядаються теорії Фрейда про дитячу сексуальність, фіксації, перверсії та сублімацію; вони порівнюються з критикою Юнга, його концепціями інтроверта та екстраверта, а також чотирьома функціями людської психіки (мислення, почуття, інтуїція, сприйняття), щоб пояснити, чому сексуальність так сильно відрізняється у різних людей. Також аналізуються твердження про „третю стать“; вони розглядаються як поєднання чоловічих та жіночих рис, притаманних кожній людині. Особлива увага приділяється концепції „мистецтва кохання“ Гавелока Елліса – передпологовим діям та взаємній реакції партнерів, які підвищують якість сексуального акту. Автор застерігає від універсальних моральних норм; пояснює, як страх, пригнічення, соціальний тиск (страх перед вагітністю, тривога щодо імпотенції, жорстка моногамія) спотворюють бажання людини; крім того, неправильно спрямована творча енергія може призводити до перверсій чи радикальних дій. Він закликає до проведення сексуальної освіти, до співчутливого керівництва молоддю (включаючи питання аутоеротизму), до гнучкого та гуманного підходу у дорослих стосунках. Книга завершується ідеалом кохання, яке поєднує ніжність, пристрасть та повагу до один одного; автор заохочує пари шукати власний етичний шлях у сексуальному житті.