„Чудеса нашого Господа“ Джорджа Макдональда – це теологічне дослідження чудес, які вчинив Ісус, написане наприкінці XIX століття. Книга починається з вступу, у якому автор аналізує значення цих чудес як проявів Божої волі та природи. Макдональд стверджує, що ці чудеса виконують подвійну функцію: вони ілюструють божественну владу Ісуса та дають уявлення про характер Бога та саму природу створення. Вступ закладає основу для розуміння цих чудес, підкреслюючи їхню роль у раскритті глибшої істини про взаємозв’язок людини з Богом. Автор висловлює почуття благоговення та прагнення до глибшого розуміння духовних аспектів; він ставить під сумнів природу віри та духовного прозріння. Він аргументує, що істинна віра виходить за межі простого веры в чудеса та прагне до глибшого зв’язку з божественним. Роздуми Макдональда про чудеса – у тому числі перше чудо Ісуса на весіллі в Кані – свідчать про те, що ці дії стосуються не лише фізичного відновлення, а й трансформаційної сили любові та божественної присутності в повсякденному житті. Своїм твором Макдональд запрошує читачів замислитися над широкими наслідками цих чудес та їхньою значущістю для людського досвіду віри та ісцелення.