„Мадемуазель де Мопен“ Теофіля Готьє – це роман, написаний на початку XIX століття. У ньому через пригоди головної героїні, жвавої та неконвенційної жінки на ім’я Мадлен де Мопен, розглядаються теми кохання, гендерної ідентичності та суспільних норм. У вступі до роману критикуються сучасні суспільні звичаї та лицемірне ставлення до моралі та добродетелей. Готьє використовує сатиричний тон, щоб висловити своє презирство до тих, хто проповідує добродетель, а сам водночас займається пороками. У романі також розглядаються зміни у поглядах на мораль у літературі; автор критично оцінює журналістів та їхні моралізаторські нахили. Цей вступ підготовлює читача до подальшого розвитку сюжету, адже головна героїня роману є символом спротиву суспільним очікуванням щодо жіночності та добродетелей, які Готьє вважає абсурдними.