„Шатобріан“ Жюля Лемейтра – це літературна біографія, написана наприкінці XIX століття. У цьому творі детально розглядається життя і спадщина французького письменника Франсуа-Огюста де Шатобріана; згадуються його дитинство, важливі переживання та ті фактори, які сформували його романтичний стиль та філософські погляди. Лемейтр аналізує унікальне положення Шатобріана на межі Старого режиму і Революції, підкреслюючи його значення для французької літературы та романтичного руху. У початку книги детально описуються ранні години життя героя, що створює основу для глибокого аналізу його біографії. Лемейтр створює портрет чутливої та вялої дитини, народженої в Сен-Мало; її дитинство було сповнене браком батьківської любові та глибокою меланхолією. Шатобріан боровся з відчуттям ізоляції та смутку, знаходячи утіху в природі та ранніх проявах літературної творчості. У розповіді попереджаються майбутні конфлікты та пристрасті в його житті; також натякається на революційний дух того часу, який сформував як егоїчний шлях героя, так і його літературну діяльність.