„Концепція природи“ Альфреда Норта Вайтгеда – це філософський трактат, написаний на початку XX століття. Цей твір є збіркою лекцій, присвятованих філософії наук та взаємозв’язкам між різними галузями знань, з особливим акцентом на природничі науки. Вайтгед прагне переосмислити та уточнити сутність наукових досліджень, кидаючи виклик поширеним уявленням про матерію та субстанцію, які домінували в науковому дискурсі. У вступі до твору описуються мети лекцій, прочитаних Вайтгедом у Трініті-коледжі, що створює основу для обговорення філософії наук. Він підкреслює важливість розуміння природи як складної сукупності ентитетів та процесу, що розвивається в часі, виступаючи за погляди, які уникають дуалістичних інтерпретацій реальності. Вайтгед вводить ключові поняття, такі як сприйняття через органи чуття, мислення та відмінності між однорідним та неоднорідним мисленням. За допомогою цих основних ідей він намагається об’єднати різні наукові підходи під єдине розуміння самої природи.