„Канцепція природы“ Альфреда Норта Вайтгеда – філософське трактат, написане на початку XX століття. Цей труд є збіркою лекцій, присвятованих філософії наук і взаємозв’язкам між різними галузями знань, з особливым акцентом на природничі науки. Вайтгед прагне переосмислити та уточнити сутність наукових досліджень, критикуючи панівні у той час уявлення про матерію та субстанцію. У вступній частині трактату аналізуються меты лекцій, прочитаних Вайтгедом у Трініті-коледжі, і викладається основа для обговорень філософії наук. Автор підкреслює важливість розуміння природы як сукупності ентитетів та процесу, що розвивається в просторі-часі, і виступає за погляди, які уникають дуалістичних інтерпретацій реальності. Він також вводить ключові поняття, такі як чуттєва сприйнятливість, мислення, а також відмінності між однорідним та неоднорідним мисленням. За допомогою цих основополагаючих ідей Вайтгед намагається об’єднати різні наукові підходи під єдиним розумінням самої природы.