«Спогади вартового» Хосе С. Альвареса — це літературні мемуари, написані на початку XX століття. У цій праці розповідається про досвід і спостереження автора як поліцейського в Буенос-Айресі; оповідь сплітає історії, що відображають барвисте й часто бурхливе життя міста. Імовірно, розповідь зосереджена навколо головного героя Фабіо Каррізо, який виступає і спостерігачем, і учасником суспільно-політичних процесів свого часу. Початок мемуарів задає тон, коли протагоніст розмірковує про своє скромне походження та сповнений змін шлях, який привів його до служби вартовим. Від дитинства серед пишних краєвидів аргентинської провінції, через вступ до війська як солдата й до подальшого переходу на службу в правоохоронні органи — життя Каррізо розгортається у поєднанні ностальгії та критичного спостереження. Він згадує яскраві враження від свого входження в міське життя, жваву, але сповнену викликів вуличну культуру Буенос-Айреса та складність своєї ролі в поліції, натякаючи на багату соціальну тканину й взаємодії, свідком яких він був. Це створює основу для пригод і випробувань, що розгортатимуться в наступних розділах.