«論語» Конфуція — давній китайський філософський текст, укладений у період Воюючих царств (475–221 до н. е.), який набув остаточної форми в середині династії Хань. Ця збірка висловів і ідей досліджує вчення Конфуція про моральне самовдосконалення, чесноту та лідерство. Через поняття на кшталт жень (чеснота), синівської шанобливості та лі (ритуальної пристойності) текст представляє візію етичного життя та відповідального громадянства. Понад два тисячоліття його вплив формував східноазійську думку й цінності, еволюціонуючи від простого коментаря до одного з центральних творів конфуціанства.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Analects