„Ши хуа суй юань“ Юань Мея – це збірка есе про поетику та критику, написана у XVIII столітті. У книзі розглядаються нюанси поезії, природа художнього самовираження та взаємодія особистого досвіду з творчістю. Автор пропонує свої роздуми щодо різних поетичних стилів та важливості емоційної автентичності, що робить цю книгу цінним джерелом для розуміння традиційної китайської поезії. На початку тексту автор висловлює свої роздуми про амбіції та перешкоди, з якими стикалися історичні особистості, підкреслюючи, що великі цілі часто виникають з незначних початків. Він також аналізує різні життєві обставини відомих поетів та їх настрої у різні періоди їхнього життя, підкреслюючи вплив особистого досвіду на їхню творчість. Такий початок створює роздумний настрій, залучаючи читачів до розгляду взаємозв’язку характеру, амбіцій та сутності поезії, що лежить в основі подальших критичних роздумів.