„Лао-цзи“ – це філософський твір, написаний у кінці VI – на початку V століття до н.е. Цей основоположний твір даосизму розглядає такі теми, як природність, простота, а також принципи гармонії та балансу в житті. Він виступає водночас як духовний посібник та роздум про сутність існування. Текст складається з 81 розділу, які глибоко аналізують поняття „Дао“ – фундаментальної природи Всесвіту та шляху, який слід обирати для гармонійного життя. Лао-цзи наголошує на ідеї „беззусильних дій“, виступаючи за спосіб життя, що узгоджується з природним рухом Всесвіту. У своєму творі він критикує такі традиційні цінності, як амбіції та конкуренція, пропагуючи замість них якості скромності, співчуття та простоти. За допомогою поетичних метафор та парадоксів Лао-цзи закликає читачів шукати мудрість через самоаналіз та глибоке розуміння свого оточення, демонструючи при цьому, що справжня сила походить з покори та відсутності конфліктів.