„Збірка віршів Лі Ішаня“ авторства Шанъїна Лі – це збірка віршів, написаних під час династії Тан, приблизно у VIII столітті. Ця видатна антологія демонструє складні способи вираження емоцій, природи та особистих роздумів, характерні для класичної китайської поезії. Твір багатий на яскраві образи та розглядає такі теми, як туга, розлука та краса природного світу. Вступ до збірки представляє собою „тканину емоцій“, передану через серію ліричних віршів. Вона починається з делікатних описів різних природних елементів; спогади та почуття переплітаються між собою, підкреслюючи атмосферу туги та меланхолії. Поет використовує метафори та алегорії, щоб розглянути теми кохання, втрати та ефемерності життя, запрошуючи читачів замислитися над складними аспектами людського досвіду, вираженими у поетичній формі. Ці перші рядки задають медитативний настрій, характерний для більшої частини збірки, запрошуючи аудиторію у світ, де мова та емоції гармонійно поєднуються між собою.