„Моя Беатріче“ графа Зигмунта Кражинського – це збірка віршів, написаних наприкінці XIX століття. Цей ліричний твір досліджує теми кохання, туги та екзистенційних роздумів; в ньому часто зустрічаються посилання на класичну літературу та особисті емоції автора. Вірші відображають глибокі почуття автора щодо ідеалізованого кохання, іноді пронизані болем та втратою. Збірка складається з різних віршів; кожен з них є своєрідним відображенням кохання поета до своєї „музи“ – ідеалізованої постаті, подібної до Беатріче з творів Данте. Завдяки яскравим образам та емоційній глибині Кражинський досліджує переживання розлуки, духовної туги та пошуку трансцендентної краси. Його вірші викликають різноманітні емоції – від блаженних моментів злиття до виражень відчаю та божественної туги – і врешті-решт передають складність людських почуттів та прагнення до вічного кохання на тлі ефемерності життя.