„Факундо“ Домінго Фаустіно Сармієнто – це есей, опублікований у 1845 році під час його вигнання в Чилі. У цьому творі аналізуються конфлікти в Аргентині після отримання незалежності з точки зору протистояння цивілізації та варварства. Сармієнто розповідає про життя Хуана Факундо Кіроги – військового лідера та губернатора провінції – водночас критикуючи правління Хуана Мануеля де Росаса. Есей досліджує глибокі культурні розбіжності між міською та сільською Аргентиною, між європейськими ідеалами та реальностями Латинської Америки; ці аспекти продовжують впливати на дебати про національну ідентичність у країнах регіону й сьогодні.