„Троє майстрів: Бальзак, Діккенс, Достоєвський“ Стефана Цвейга – це збірка критичних есе, написаних на початку XX століття. Метою цієї праці є аналіз та порівняння життєвих шляхів та літературних досягнень трьох видатних романістів XIX століття, показуючи, як їхні унікальні особистості та стилі письма доповнюють один одного. Зосереджуючись на Бальзаку, Діккенсі та Достоєвському, Цвейг детально розглядає їхні унікальні напрямки творчості: соціологічні спостереження Бальзака, сімейні теми Діккенса та екзистенційні роздуми Достоєвського. У вступі до книги пояснюється, що ці есе не є простими вступами, а представляють собою глибокі аналізи, для розуміння яких необхідно знати творчість авторів. Починаючись з Бальзака, есе розглядає його рік народження та соціополітичний контекст, зокрема вплив Наполеона та суспільні зміни, що відбувалися на початку його життя. Цвейг описує Бальзака як невтомного шукача всебічного розуміння людського досвіду, стверджуючи, що його літературні амбіції можна порівняти з амбіціями завойовників – адже він прагнув відобразити всю французьку суспільство у своїй „Гуманітарній комедії“. Цей аналіз порушує цікаві питання щодо характеру Бальзака та основних тем амбіційності та екзистенційної боротьби, які присутні в його творчості.