„Самогубство: соціологічне дослідження“ Еміля Дюркхайма – це соціологічна праця, опублікована у 1897 році. Цей піонерський твір розглядає самогубство не як індивідуальний вчинок, а як соціальне явище, що формується під впливом колективних чинників. Дюркхайм виділяє чотири типи самогубств на основі рівня соціальної інтеграції та морального регулювання, показуючи, як такі фактори, як релігія, статус шлюбу та економічні потрясіння, впливають на рівень самогубств у різних суспільствах. Його результати кидають виклик загальноприйнятим уявленням, демонструючи, що навіть найособистіші рішення відображають більш широкі соціальні тенденції.