„Удача на крилах: Тринадцять історій про повітряного спостерігача“ Елмера Гаслетта – це збірка автобіографічних оповідань, написаних на початку XX століття, ймовірно, одразу після Першої світової війни. У цих розповідях детально описано досвід Гаслетта як повітряного спостерігача у складі американських військово-повітряних сил під час війни; розкриваються як ризики, так і несподівані досягнення тих, хто виконував цю часто недооцінювану роль. Головним героєм цих історій є сам Гаслетт – він долає труднощі, страх перед польотами та проблеми з комунікацією з французькими колегами, намагаючись виконати свої обов’язки за лініями ворога. У вступі до збірки розповідається про початкові мотиви Гаслетта стати повітряним спостерігачем, незважаючи на свій страх перед польотами; він описує свій шлях від офіцера піхоти до прийняття цього завдання, спонуканий бажанням брати участь у бойових діях на фронті Франції. Підготовляючись до своєї першої місії, Гаслетт описує нервозне очікування перед польотом, а також гумористичні та тривожні моменти спілкування з французькими колегами. Розповідь глибоко відображає його внутрішню боротьбу між хоробрістю та страхом, а також атмосферу товариськості та хаосу повітряних боїв, створюючи основу для серії захоплюючих історій про життя повітряного спостерігача під час війни.