„Розум, гумор та Шекспір: Дванадцять есе“ Джона Вайса – це збірка есе, написаних наприкінці XIX століття. У книзі розглядаються різноманітні аспекти розуму, гумору та літературних творів Шекспіра; досліджується, як ці теми перетинаються з людським досвідом та розумінням. Вайс аналізує, чому сміх та гумор є унікальними людськими рисами, які впливають на соціальну взаємодію та особисте мислення. Колекція починається з есе „Причина сміху“, у якому Вайс розглядає природу сміху, вважаючи, що він виникає на основі унікальних неврологічних та соціальних здібностей людини. Він також обговорює еволюційне походження сміху та фізичні реакції, пов’язані з ним, підкреслюючи, як саме це відрізняє людину від інших тварин. За допомогою різноманітних анекдотів та спостережень Вайс також показує, як гумор виникає з несподіваних ситуацій у житті; у кінцевому підсумку ці роздуми пов’язуються з творчістю Шекспіра, який майстерно відображав складність людських емоцій та соціальних взаємин у своїх п’єсах.