„Феноменологія духа“ Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля – це філософське творение, опубліковане у 1807 році. У ньому розглядається розвиток свідомості від простого сенсорного сприйняття через самосвідомість, розум та дух до абсолютного знання. Гегель досліджує, як протилежні поняття, такі як суб’єкт і об’єкт, утворюють діалектичну єдність, критикуючи при цьому філософські позиції Канта, Якобі та Шеллінга. Творення розглядає епістемологію, етику та філософію історії; аналіз діалектики пана та раба суттєво вплинув на подальші роздуми Маркса.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/The_Phenomenology_of_Spirit de.wikipedia.org/wiki/Phänomenologie_des_Geistes
Hegel's Lectures on the History of Philosophy: Volume 3 (of 3)
W
B2
Wissenschaft der Logik — Band 1
H
B2
Hegel's Lectures on the History of Philosophy: Volume 2 (of 3)
H
B2
Hegel's Lectures on the History of Philosophy: Volume 1 (of 3)
L
B2
The Logic of Hegel
P
C1
The Philosophy of Fine Art, volume 1 (of 4)