„Вірші Туллії д’Арагона, куртизанки XVI століття“ – це збірка поезій епохи Відродження, написана, ймовірно, у XVI столітті. У цьому творі розкривається життя та досвід Туллії д’Арагона – куртизанки, яка пройшла через складності кохання, суспільних норм та мистецького самовираження свого часу; у її творчості часто зустрічаються теми бажання та інтелектуальної спільності. У вступній частині тексту аналізується контекст епохи Відродження та роль куртизанок, обговорюється історичне значення таких постатей, як Туллія, на тлі змін у культурному ландшафті того періоду. Також розглядається еволюція ідентичності куртизанки – вона представлена як об’єкт бажання, а також як інтелектуальна рівноправна співгромадянка знатних жінок свого суспільства. Крім того, у тексті згадується про виховання та освіту Туллії; припускається, що завдяки своїй дотепності, чарму та літературним здібностям вона змогла подолати свій суперечливий статус у світі, домінованому чоловіками.