„Вірші Туллії д’Арагона, куртизани XVI століття“ – це збірка поезій епохи Відродження, написана, ймовірно, у XVI столітті. У цьому творі розкривається життя та досвід Туллії д’Арагона – куртизани, яка пройшла через складнощі кохання, суспільних норм та мистецького самовираження свого часу; у її творчості часто зустрічаються теми бажання та інтелектуальної спільності. У вступі до тексту описується контекст епохи Відродження та роль куртизани, а також історичне значення особистостей на кшталт Туллії на тлі змін у культурному ландшафті того часу. У тексті також розглядається еволюція ідентичності куртизани – вона представлена як об’єкт бажання, але водночас як інтелектуальна рівноправна співгромадянка знатних жінок свого суспільства. Крім того, у тексті згадується про виховання та освіту Туллії; припускається, що завдяки своїй розумності, чарівності та літературним здібностям вона змогла подолати свій суперечливий статус у світі, де домінують чоловіки.