«Romanceiro Geral» Теофілу Браги — це збірка традиційних португальських пісень і балад, укладена наприкінці XIX століття. Ця антологія ґрунтується на багатих усних оповідних традиціях Португалії та охоплює оповіді на різні теми, такі як кохання, війна й лицарство, часто розкриваючи переживання улюблених персонажів у поетичних оповідях. Початок «Romanceiro Geral» витримано в науковому тоні: у ньому представлено значення народної поезії в історії літератури Португалії та її розвиток від середньовічних витоків під впливом різноманітних культурних чинників. У ньому наголошено, як на ці пісні вплинули зміни суспільних норм — зокрема зменшення ролі народної поезії в літургійних практиках після Тридентського собору та посилення впливу іноземних стилів. Після цього контекстуального вступу текст одразу подає кілька балад, у яких повторюються мотиви інфант (принцес) та їхніх романтичних заплутань, демонструючи естетичний і емоційний резонанс португальських народних оповідей.