«Storia degli Italiani, т. 15» Чезаре Канту — це історичний нарис, написаний наприкінці XIX століття. Цей том, імовірно, досліджує мовну та культурну еволюцію італійської мови і її походження, розглядаючи теорії розвитку італійської народної мови з латини. У ньому докладно аналізується вплив різних діалектів і мов, поширених в Італії, та історичні переходи, що сформували сучасну італійську мову. На початку праці подано вступ до вивчення мов і процесу спілкування між людьми. Спершу розглядаються фізіологічні та інтелектуальні умови, необхідні для розвитку мови, з наголосом на відмінностях між людьми й тваринами. Канту представляє три основні теорії еволюції італійської мови, розмірковуючи про історичні зміни від латини до народної мови. Він наголошує на важливості відстеження мовних змін у часі, припускаючи, що італійська мова природно виникла з латини, а не раптово сформувалася під впливом зовнішніх чинників, створюючи підґрунтя для глибшого дослідження діалектів та їхніх історичних контекстів по всій Італії.