The future of an illusion
Про цю книгу
„Майбутнє ілюзії“ Зигмунда Фрейда – це психоаналітичний трактат, написаний на початку XX століття. У ньому релігія розглядається як колективна ілюзія, що виникла з людських бажань та дитячого безпорадності; також аналізується можливість підтримання соціального порядку без священної влади. Змішуючи психологію, культурну критику та філософію, автор пропонує замінити релігійні основи на раціональне, наукове розуміння світу. У вступі до трактату культура описується як результат людської боротьби з природою та регулювання соціальних відносин; підкреслюється, що вона ґрунтується на праці, примусі та інстинктивних відмовах, що можуть викликати опір. Далі розглядаються „психічні“ основи культури – заборони та обмеження, їх часткова інтеграція в психіку людини, класові конфлікти, наркотичне самозадоволення культурними ідеалами та компенсації через мистецтво; релігія представляється як найпотужніший з цих інструментів. Релігія розглядається як проекція дитячого безпорадності та бажання мати батька; вона „людськизує“ природу, обіцяє справедливість та інший світ та претендує на владу без доказів; такі доктрини називаються „ілюзіями“, заснованими на бажаннях, а не на фактах. Враховуючи можливі заперечення про те, що суспільство розпадеться без віри, автор стверджує, що закони мають ґрунтуватися на соціальній необхідності; релігію розглядається як універсальну обсесивну невроз із тотемічними коренями; закликає до „освіти в реальності“ та поступового переходу на рацію та науку, хоча й визнає, що цей процес буде повільним та супроводжуватися суперечками.
