„Skорпіон“ Анни Елізабет Вайраух – це роман, написаний на початку XX століття. Він розповідає про Майру Рудлофф від безкоханого дитинства, обмеженого правилами суспільства, до напружених років юності; на протязі цього періоду авторка досліджує її пристрасті – спочатку до капризної няні, а потім до могутньої Ольги Радо – на тлі суворих вимог буржуазної моралі. Книга розглядає такі почуття, як бажання, заздрість та гордість; символом цього є скорпіон, який водночас означає самозахист та саморуйнування. У початку роману Майру представляють через чутки про крадіжки, брехню та жорстокі вибухи гніву; потім показується, як захищена атмосфера її дитинства та суворість тітки Емілі спотворюють її прагнення до кохання. Майра закохується у свою няню Фріду, а потім допомагає їй здати сімейне срібло – це призводить до скандалу та відставки няні. Роки по тому життя Майри знову змінюється після зустрічі з чарівною Ольгою Радо: вона стає її послідовницею, вивчає музику за її наполяганням, заводить дружбу з ніжним скрипалем Петеркіном та захоплюється символічною сигаретницею у формі скорпіона, яка належить Ользі. Однак після раптового розставання та нез’ясованої поїздки Ольги Майра продовжує з нею спілкуватися через листівки, які надсилає Петеркін. Після повернення Ольги Майра краде лист із вимогою погашення боргу та таємно здає свої речі за гроші, щоб заплатити борг; однак Ольга розкритикує її за це. Згодом Майру пропонують здати саму сигаретницю у заклад позики, але вона не може цього зробити. Тим часом тітка Емілі обмежує її незалежність, виникає напружений конфлікт із слабовольним батьком; розділ завершується прибуттям дядька Джорджа та передчуттям небезпеки, пов’язаною з Ольгою.