„Повне прозаічні творы“ Волта Вітмана – це збірка эсе, мемуарів і роздумів, написаних у кінці XIX століття. Цей вичерпний том охоплює різноманітні теми, але насамперед присвятований спостереженням і переживанням Вітмана, пов’язаним з Американською Громадянською війною, його особистим життям, а також глибоким зв’язку з природою та людством. На початку цієї збірки Вітман створює основу для розповіді, яка поєднує автобіографічні елементи з глибокими роздумами про життя, смерть та людську природу. Він ділиться своїми непросоченными щоденниковыми записами та нотатками, детально описуючи своє переживання під час війни як волонтерської медсестры. Він згадує жертв бойових дій та турботу про поранених солдатів, живописно відтворюючи моторошну атмосферу війни та її наслідків. Такий підхід створює особистий, але водночас універсальний погляд на реалії того часу; ці прозаічні твори не лише хронікують переживання Вітмана, але й прагнуть відобразити більш широкі аспекти американського життя у цей бурхливий період.