„Спостереження щодо пророцтв Даніїла та Апокаліпсису святого Іоанна“ сэра Ісаака Ньютона – це теологічний аналіз, написаний на початку XVIII століття. У цій праці детально розглядаються пророцькі тексти Книги Даніїла та Книги Одкровення, аналізується їх історичний контекст та значення в християнстві. Ньютон прагне прояснити видіння, символи та пророцьку мову, які зустрічаються у цих книгах, насамперед з метою надання глибшого розуміння їхнього значення для майбутнього. На початку своєї праці Ньютон підкреслює важливість пророцьких текстів, детально розповідає про історичний контекст Старого Завіту та обговорює, як пророцьке послання стосується політичної та духовної ситуації свого часу. Він також згадує про авторів біблійних текстів та значення Закону, виявленого за часів правління царя Йосії, підкреслюючи неперервність Божього завіту з Його народом, незважаючи на їхні гріхи. Вступна частина праці створює основу для далішнього аналізу важливих подій та пророцтв, а також показує той інтерпретативний підхід, який Ньютон буде використовувати у всьому тексті.