„Спостереження щодо пророцтв Даниїла та Апокаліпсису святого Іоанна“ сера Ісаака Ньютона – це богословський аналіз, написаний на початку XVIII століття. У цій праці детально розглядаються пророчі тексти Книги Даниїла та Книги Одкровення, аналізується їхній історичний контекст та значення в християнстві. Ньютон прагне з’ясувати сенс видінь, символів та пророчого мовлення, що містяться в цих книгах, насамперед з метою надання глибшого розуміння їхнього значення для майбутнього. На початку своєї праці Ньютон підкреслює важливість пророчих текстів, детально описує історичний контекст Старого Завіту та розглядає, як пророче послання стосується політичного та духовного ландшафту свого часу. Він також обговорює авторів біблійних текстів та значення Закону, виявленого під час правління царя Йосії, підкреслюючи неперервність Божого завіту з Його народом, незважаючи на їхні гріхи. Вступна частина праці створює основу для дослідження важливих подій та пророцтв, а також показує інтерпретаційну методологію, яку Ньютон використовує у всьому тексті.