«Über die Dichtkunst beim Aristoteles» — це трактат, написаний приблизно 335 року до н. е., у якому розглядаються поезія та її форми. Арістотель визначає поезію через поняття мімесису — художнього наслідування людської дії — і аналізує трагедію, епос та інші драматичні мистецтва. Праця наголошує, що трагедія досягає емоційного катарсису завдяки своїй структурі, а не видовищності. Він виокремлює шість основних елементів трагедії, серед яких найважливішим є сюжет. Текст зберігся неповністю; друга книга, присвячена комедії, була втрачена в ході історії.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Poetics_(Aristotle)) Сторінка Вікіпедії про цю книгу: de.wikipedia.org/wiki/Poetik_(Aristoteles))