„Пепіта Хіменес“ Хуана Валери – це роман, опублікований у 1874 році. Молодий семінарист повертається до свого андалуського села на канікули перед тим, як скласти обітниці, і там зустрічає Пепіту Хіменес – двадцятирічну вдову, за якою бажає одружитися його батько. Під час прогулянок та інтимних розмов цей побожний юнак починає сумніватися у своїй релігійній відданості, адже пробуджується несподівана пристрасть. Цей психологічний роман досліджує конфлікт між духовною відданістю та природними бажаннями, ставлячи питання: чи є кохання гріхом чи справжньою призванням людини у житті.