«Michael Angelo Buonarroti» Чарльза Голройда — історичний опис, написаний на початку XX століття. Ця праця слугує біографією славетного митця доби Відродження Мікеланджело, детально висвітлюючи його життя й твори та значною мірою спираючись на тогочасні свідчення учнів і колег, зокрема на «Життєпис» Асканіо Кондіві. Текст, імовірно, розглядає виховання Мікеланджело, його ранні впливи та сходження до слави як майстра скульптури й живопису. Початок книги дає змістовний вступ до родоводу Мікеланджело, його виховання та ранніх мистецьких прагнень. У ньому йдеться про сімейне походження, особливо про шляхетне коріння, і показано перші конфлікти з родинними очікуваннями щодо освіти в науках, а не в мистецтві. У міру дорослішання оповідь ілюструє його ненаситну пристрасть до мистецтва та мить, коли він вирішує стати митцем, попри спротив батька. Наприкінці цього розділу читач знайомиться з формувальними досвідами Мікеланджело, що плекають його вміння й пристрасть до скульптури та живопису, готуючи ґрунт для майбутніх шедеврів.