„Поэтіка“ Арістотеля – філосафський трактат, написаний приблизно у 335 році до нашої еры. Це найранніша зі збережених праць грецької драматургічної теорії, у якій поезія розглядається як мистецтво імітації; основна увага приділяється трагедії, епіке та комедії. Арістотель аналізує відмінності між цими жанрами з точки зору ритму, характеристик персонажів та способу повествовання, встановлюючи такі фундаментальні поняття, як катарсис та драматургічна структура. Хоча з тексту сохранилась лише частина, присвятована трагедії та епіке, ця праця стала основою західної літературной критики та вплинула на сотні років дискуссій щодо форм існування художнього творчості.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Poetics_(Aristotle))