„Привид у Білому домі“ Джеральда Стенлі Лі – це провокаційний політичний коментар, написаний на початку XX століття. У цьому творі розглядається складна взаємодія американського народу та його президента, акцентуючись на боротьбі за справжнє представництво та зв’язок у процесі управління країною. Лі використовує метафору „привиду“ для опису абстрактного та часто відірваного від реальності характеру політичної влади, стверджуючи, що для процвітання демократії голоси народу мають перетворитися на реальну силу, яку б визнавали та поважали ті, хто знаходиться при владі. У вступі до книги Лі формулює ідею про те, що Білий дім „охороняється привидом“ нації – невидимими та часто безголосними очікуваннями громадян. Він критикує те, як президенти часто опиняються ізольованими, оперуючи не конкретними громадянами, а небезпосередньо „народом“ як таким. Автор підкреслює нагальну потребу наступного президента у встановленні реальних зв’язків із нацією, припускаючи, що шляхом до цього є колективна сила та активність громадськості. Лі прагне запропонувати нову модель взаємодії, в якій громадяни матимуть можливість висловлювати свої потреби, що дозволить перетворити систему управління з елітної на таку, яка буде контрольована самим народом.