„Просте життя“ Чарльза Вагнера – це філософський трактат, написаний наприкінці XIX століття. У цій праці насамперед розглядається ідея прийняття простішого, більш змістовного способу життя на відміну від складнощів та матеріальних надлишків сучасного світу. У тексті аналізується незадоволення, яке виникає під впливом суспільних тисков, і читачам пропонується дотримуватися життя, заснованого на простоті, чеснотах та справжніх людських стосунках. У вступі описується хаотичне життя родини Бланшард напередодні весілля; показується, як їхнє життя заповнилося дрібницями та суспільними обов’язками. Серед цього безладу бабуся пропонує мудрі поради, стверджуючи, що постійна зайнятість відволікає увагу від того, що справді важливо – особистих стосунків та глибоких людських зв’язків. Вагнер далі розглядає цю тему, підкреслюючи, що сучасне життя характеризується збільшенням штучних потреб та складнощів, які часто призводять до незадоволення та морального занепаду. Він стверджує, що справжнє щастя та задоволення походять від спрощення власних бажань та зосередження на основних цінностях. Вступ створює підґрунтя для подальшого розгляду цих ідей у всій праці.