„Один місяць життя: прозові твори“ Людвіка Брунера – це збірка прозових творів, написаних, ймовірно, на початку XX століття. У ній розповідається про Яна Стена – молодого польського емігранта, який живе в Парижі. Книга демонструє його почуття ізоляції, спостереження за життям у цьому жвавому місті, а також стосунки з друзями та новими знайомими. У збірці розглядаються теми кохання, переселення та екзистенційних проблем молодості. Початок книги представляє Яна через серію листів, які він пише своїй сестрі Ванді. У цих листах він ділиться своїми переживаннями після прибуття до Парижа: розповідає про хвороби, соціальні контакти та постійне відчуття відчуженості та туги. Він описує зустрічі зі старими друзями, прогулянки по жвавих вулицях Парижа, а також спілкування з однокурсником Турським та молодою жінкою на ім’я Залеска. Ян бореться зі своїми емоціями – ревнощами та екзистенційним страхом; відчуває, що його думки поглинають усе його життя, а не дають можливості насолоджуватися навколишнім світом. Цей початковий розділ створює основу для глибшого дослідження психіки Яна протягом усієї збірки, підкреслюючи контраст між енергією міста та внутрішніми конфліктами героя.