«Les Parsis» Дельфіни Менан — це історичне дослідження, імовірно написане на початку XX століття. У творі розглядаються історія та культурні звичаї парсів — етнорелігійної групи, що походить від давніх персів і переселилася до Індії, рятуючись від релігійних переслідувань. У розповіді докладно описано їхню міграцію, поселення в Індії, а також вплив зороастризму й індійських традицій на їхню спільноту. На початку книги окреслено контекст існування спільноти парсів: спершу показано їхню історичну спадщину як нащадків давніх персів і описано тяжкі обставини, що змусили їх залишити батьківщину та втекти до Індії. Розповідь змальовує їхню першу міграційну подорож, умови, за яких вони оселилися в Гуджараті з дозволу місцевого індуїстського правителя, а також те, як вони пристосували свої звичаї, щоб здобути визнання. У тексті наголошується на важливості збереження віри під час інтеграції в нову культуру, що створює підґрунтя для глибшого розгляду формування їхньої ідентичності як меншиної спільноти в Індії.