«Ліфтові системи Ейфелевої вежі, 1889» Роберта М. Фоґеля — наукове видання, написане наприкінці XX століття й присвячене передусім революційній ліфтовій технології, використаній у знаменитій Ейфелевій вежі. У книжці простежено розвиток механізованих пасажирських ліфтів від їхньої появи в середині XIX століття до інноваційних систем, установлених в Ейфелевій вежі до Паризької виставки 1889 року. У ній розглянуто інженерні виклики, пов’язані з місткістю та безпекою, а також унікальну конструкцію, зумовлену кривизною опор вежі. Книжка докладно описує різні ліфтові системи, розроблені для Ейфелевої вежі, зосереджуючись насамперед на системі Otis, яка була гідравлічною й розробленою з урахуванням нахилу вежі. Фоґель розповідає про численні спроби учасників конкурсу та остаточне рішення використати конструкцію Otis, незважаючи на початкові сумніви щодо її складності й шумності. Крім того, у книжці розглянуто ще дві системи, зокрема систему Roux, Combaluzier і Lepape для нижніх рівнів, що підвищувала загальну ефективність вертикального транспорту всередині вежі. На основі ґрунтовних досліджень і технічних характеристик Фоґель демонструє не лише механічні інновації, а й ширше значення цих ліфтових систем у контексті архітектурного розвитку та доступу громадськості до монументальних висот.