«Ποίος ήτον ο φονεύς του αδελφού μου» Г. М. Візіїноса — новела, написана наприкінці XIX століття. Твір, здається, заглиблюється в особисті та родинні теми через драматичну розповідь, що натякає на глибші психологічні підводні течії. Історія, ймовірно, обертається навколо матері та її двох синів, досліджуючи їхню динаміку і, можливо, тіні, які кидають минулі вчинки або доля брата. На початку новели представлено родину, зібрану за столом, де мати висловлює бажання нарешті поїсти після довгого очікування. Між нею та одним із синів точиться діалог, забарвлений грайливою перепалкою, що водночас натякає на щемливі приховані почуття. Коли мати розмірковує про роки, що минули, і про давно очікуване возз’єднання зі своїм сином, текст викликає відчуття ностальгії та материнської туги, що обрамлює родинну сцену на тлі втрати й жадання. Ця тонка взаємодія готує ґрунт для історії, яка, здається, поєднує елементи домашнього життя з тягарем нерозв’язаних родинних проблем.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: el.wikipedia.org/wiki/%CE%A0%CE%BF%CE%AF%CE%BF%CF%82_%CE%AE%CF%84%CE%BF%CE%BD_%CE%BF_%CF%86%CE%BF%CE%BD%CE%B5%CF%8D%CF%82_%CF%84%CE%BF%CF%85_%CE%B1%CE%B4%CE%B5%CE%BB%CF%86%CE%BF%CF%8D_%CE%BC%CE%BF%CF%85