«Культура дзен» Томаса Гувера — науково-популярне дослідження естетики дзен та її впливу на різні аспекти японського мистецтва й культури, написане наприкінці XX століття. Книга розглядає, як принципи дзен пронизують не лише традиційні мистецькі форми, а й сучасний дизайн, архітектуру і навіть повсякденне життя, вказуючи на безшовну зв’язок між історичним і сучасним. Гувер досліджує акцент дзен на безпосередньому досвіді, а не на інтелектуальному аналізі, і вписує його в ширший спектр японської думки та культури. На початку праці Гувер зауважує, що мистецтва дзен вирізняються разючою сучасністю й позачасовою якістю, стверджуючи їхню релевантність для сучасної естетики. Він розвиває цю думку, розглядаючи, як дзенська кераміка, каліграфія, архітектура та перформативне мистецтво перегукуються з сучасними мистецькими рухами, відзначаючи паралелі з абстрактним експресіонізмом і мінімалізмом. У вступній частині також запроваджується поняття «безпосереднього сприйняття» як ключового елемента дзен і пропонується, що крізь призму дзен можна наново відкрити красу в простоті й недосконалості — як у мистецтві, так і в повсякденних заняттях.