„Віяло мандарина“ Фергуса Х’юма – це роман, написаний на початку XX століття. Дія розгортається навколо Руперта Ейнслі, молодого чоловіка, який несе тягар нещасть своєї родини, і який вирушає на пошуки цінного нефритового віяла, що обіцяє йому багатство та вирішення фінансових проблем. У розповіді переплітаються теми кохання, прокляттів та надприродних явищ, що створює основу для поєднання романтики та таємниці. На початку сюжету Руперт розмовляє з майором Тідманом, розповідаючи про свої фінансові труднощі та прокляття, пов’язане з родиною Ейнслі. Він дізнається про загадкове нефритове віяло, належне мандарину Ло-Кенгу; кажуть, що воно приносить удачу тому, хто ним володіє, і Руперт вважає, що воно може допомогти йому врятувати свої маєтки. Однак його рішучість знаходити це віяло ускладнюється через його кохання до Олівії Рейнер, доньки його тітки Софії Ворф; адже саме пані Ворф володіє іпотекою на його маєток. Попри всі особисті та сімейні конфлікти, поступово з’являються натяки на ще більш темні таємниці, пов’язані з цим віялом, що передвіщає складності, з якими доведеться зіткнутися Руперту у своїй подорожі.