„Раби Парижа“ Еміля Габоріо – це роман, написаний у середині XIX століття. Дія роману відбувається в Парижі; через життя його героїв розкриваються теми бідності та соціальної боротьби. Головними героями є Роз Пігоро, молода жінка, яка живе в бідності, та Поль Віолен, чоловік, який бореться з відчаєм. На початку роману описується дуже холодний день у Парижі; молода пара – Роз та Поль – намагається пристосуватися до своєї жорстокої реальності в занедбаному гуртожитку під назвою „Готель дю Перу“. Роз, яка бореться з труднощами, пов’язаними з бідністю, грає в карти, шукаючи полегшення у їх передбаченнях майбутнього, тоді як Поль висловлює свій відчай з приводу їхньої ситуації. Їхня розмова розкриває їхню кризову фінансову ситуацію та наближення загрози виселення з гуртожитку з боку власника. Саме коли вони роздумують про своє майбутнє, до них приходить таємничий отець Тантен, який пропонує допомогти їм у скрутний час. Однак його наміри залишаються загадковими; він пропонує позику, що спричиняє ряд подій, які впливають на їхню долю.