«Лелія» Жорж Санд — роман, написаний у середині XIX століття. У творі через образ Лелії — складної постаті, яка викликає в оточення одночасно захоплення й страх, — розкриваються глибокі теми кохання, віри та екзистенційних страждань. Оповідь, здається, заглиблюється в боротьбу людського духу перед лицем сумнівів і моральної неоднозначності. На початку роману передмова розкриває інтроспективні роздуми Жорж Санд про створення «Лелії», написаної без заздалегідь визначеного плану й призначеної для її власних роздумів. Оповідь починається зі сум’яття молодого поета перед загадковою, але чарівною натурою Лелії, яка викликає водночас подив і жах. Цей поет намагається осягнути сутність Лелії, її містичні якості та її, здавалося б, глибоку відірваність від буденного світу. У міру розгортання історії стає зрозуміло, що Лелія втілює не лише красу духовної туги, а й болісну боротьбу з ідентичністю та вірою. Напруження між її трансцендентними прагненнями та глибоко вкоріненим відчаєм стає центральною темою, створюючи підґрунтя для дослідження екзистенціалізму та складності людських взаємин.