«Єремія: Драматична поема у дев’яти картинах» Стефана Цвейга — драматичний твір, написаний на початку XX століття. П’єса зосереджується на біблійній постаті Єремії, розкриваючи теми пророцтва, конфлікту та боротьби за ідентичність і віру серед бурхливих обставин. Зосереджуючись на Єремії та його взаємодії з іншими персонажами, твір заглиблюється в емоційні й моральні дилеми, що постають перед людиною на тлі неминучої загибелі Єрусалима. На початку п’єси Єремія постає на даху свого дому, де переживає жахливе видіння, яке віщує знищення Єрусалима. Його охоплюють відчуття нагальності й жаху: він передчуває неминучу катастрофу, яку оточення відкидає. Коли він намагається збагнути своє пророче покликання, його перериває стурбована мати, яка закликає його зосередитися на тому, щоб влаштувати своє життя й виконувати обов’язки священника. Їхня розмова розкриває і душевні муки Єремії, і суспільний тиск його доби, готуючи ґрунт для конфлікту між його пророчою місією та очікуваннями оточення. Цей переконливий вступ задає драматичну напруженість та емоційну глибину, що визначають подальший розвиток історії.
Вікіпедія про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Jeremiah_(play))