„Посібник з вивчення візантійської історії“ Павла Каролідеса – це історичний труд, написаний на початку XX століття. Цей видання призначене переважно як підручник для студентів-філологів та має на меті надати практичний огляд візантійської історії у поєднанні з ключовими аспектами середньовічної історії. Воно заповнює прогалину в навчальних ресурсах, присвятованих вивченню візантійської історії, та є стислим, але всебічним посібником з цієї теми. У вступі до книги чітко визначаються її мета та обсяг; зазначається, що хоча це всеохоплюючий посібник для студентів, він не прагне бути дослідницьким науковим трудом. Каролідес підкреслює історичне значення Візантійської імперії як продовження Стародавньої Римської імперії та розглядає процес її розвитку з моменту заснування Константинополя. Він також аналізує культурний та політичний взаємодію Східної Римської імперії з грецьким населенням, акцентуючи увагу на переході від римської до візантійської ідентичності протягом тисячоліття, що завершилося занепадом імперії у 1453 році.