„Загублений піброк та інші історії з Шотландських Височин“ Ніла Манро – це збірка оповідань, написаних на початку XX століття. У цих творах розглядається культура шотландських Височин, особлива увага приділяється життю, традиціям та музиці їхнього народу; центральною темою є мистецтво гри на піпі. Оповідання багаті на фольклор та характерні персонажі; у них поєднуються елементи історії та міфології. У самому початку першої з цих історій розповідається про мистецтво гри на піпі, підкреслюючись важливість досвіду та самовідданості для опанування цього мистецтва. Ми знайомимося з групою музикантів у віддаленому селищі на Височинах під назвою Халф-Таун, де вони збираються разом для музики та спілкування. Серед них – Гіліан та Рорі, які шукають Паруїга Далі, сліпого музиканта, про якого ходять чутки, що він володіє легендарною піснею – „Загубленим піброком“. Це пошук призводить до святкування, сповненого пісень та історій; музиканти згадують минуле та прагнуть глибшого зв’язку зі своєю спадщиною та мистецтвом. Таким чином створюється історія, наповнена темами туги, традицій та перетворюючої сили музики.